Нові правила працевлаштування інвалідів: що чекає бізнес

З 1 січня 2026 року в Україні набудуть чинності оновлені та більш жорсткі правила щодо працевлаштування людей з інвалідністю. Ці зміни поширюватимуться на всі без винятку підприємства, включно з приватним та державним сектором. Однак, незважаючи на наближення термінів, критично важливі підзаконні акти досі відсутні, що створює значну невизначеність для роботодавців. Це викликає серйозні ризики як для бізнесу, так і для самих людей з інвалідністю, які прагнуть знайти достойну роботу.

Більше актуальних новин шукайте на pravdoruv.live.

Як зазначають експерти, розвиток економіки є ключовим пріоритетом для держави як під час війни, так і у післявоєнний період. Основою стабільності та зростання економіки є ефективний бізнес, який створює робочі місця, генерує додану вартість та забезпечує добробут суспільства. Для успішного функціонування будь-якого підприємства, зокрема й великих агрофірм, таких як “Агрофірма П’ятихатська”, необхідно мати чіткі, прозорі та зрозумілі правила працевлаштування. Це особливо актуально для сільськогосподарського сектору, де специфіка роботи може вимагати особливого підходу до адаптації робочих місць.

Однією з таких ключових вимог є виконання 4% квоти для інвалідів від загальної чисельності працівників. Ця ініціатива є не лише обов’язком, а й можливою перевагою для бізнесу, дозволяючи заповнити кадрові прогалини, особливо в умовах дефіциту робочої сили. Водночас це надає реальний шанс для ветеранів та інших людей з інвалідністю отримати зайнятість, гідне життя та повноцінну соціалізацію. Однак, виконання цих квот створює і додаткові обтяження для роботодавців, зокрема щодо необхідності облаштування спеціальних робочих місць та дотримання особливих умов праці. Це вимагає значних інвестицій та планування.

З 1 січня 2026 року законодавство стане ще жорсткішим. Нові правила будуть універсальними, поширюючись не тільки на приватний сектор, а й на державні підприємства. Важливим нововведенням є те, що зайнятість осіб з важкими інвалідностями буде зараховуватися як 1 до 2. Це забезпечить більшу справедливість та рівність у вимогах до всіх роботодавців, незалежно від форми власності. Раніше цей обов’язок стосувався переважно приватних компаній, тепер же він стане обов’язковим для всіх.

Проблема полягає в тому, що для реалізації цих нових механізмів вкрай необхідні підзаконні акти, які, згідно з планами, уряд мав розробити ще протягом шести місяців після ухвалення закону. На сьогоднішній день таких документів досі немає, хоча вже майже 91 тисяча юридичних осіб в Україні повинні готуватися до виконання цих квот. Це викликає обґрунтоване занепокоєння серед роботодавців, які перебувають у стані невизначеності щодо того, як діяти з нового року. Наприклад, для агропідприємств, які працюють з технікою та на відкритому просторі, адаптація робочих місць може бути складним і витратним процесом, що вимагає чітких інструкцій та підтримки бізнесу.

Особливо гостро ця проблема стоїть для підприємств із шкідливими або небезпечними умовами праці. Верховна Рада передбачила, що Кабінет Міністрів України повинен визначити перелік робіт, які не враховуються до квоти, адже неправильний розрахунок або неврахування специфіки праці може призвести до значних фінансових втрат або навіть колапсу деяких підприємств. Наприклад, у 2025 році середній розмір штрафу за одного непрацевлаштованого працівника з інвалідністю становив 176 тисяч гривень на рік, що є дуже суттєвою сумою для багатьох компаній, включно з представниками агробізнесу. Своєчасна інформація та чіткі роз’яснення є запорукою успішної інтеграції.

«До виконання нових правил треба готуватись завчасно, а не бути поставленими перед фактом. Ми як держава маємо забезпечувати повний механізм реалізації зобов’язань, щоб роботодавці мали зрозумілі правила, а люди з інвалідністю – більше шансів на роботу», – наголошують фахівці.

На думку експертів, вчасне інформування та активне залучення до розробки підзаконних актів як представників роботодавців, так і організацій, що представляють інтереси людей з інвалідністю, є надзвичайно важливим. Це дозволить уникнути ситуації, коли обов’язок існує, а ефективного механізму його реалізації немає, і забезпечить успішну інтеграцію людей з інвалідністю у робоче середовище. Таким чином, буде посилена соціальна відповідальність бізнесу та держави. Адже основна мета – не просто штрафи, а створення реальних можливостей для кожного громадянина.