Прогноз: здорожчання хліба в Україні на 11-23% до 2025 року

В Україні спостерігається стійка тенденція до щомісячного здорожчання хліба, і, за прогнозами експертів, до кінця 2025 року ціни на цей основний продукт зростуть на 11-23% залежно від виду. Ця інформація є вкрай важливою для всього аграрного сектору, включаючи виробників зерна, таких як Агрофірма П’ятихатська, яка спеціалізується на органічній пшениці, ячмені, кукурудзі та інших культурах.

Читай нас також у Viber та Telegram.

Про це нещодавно повідомила докторка економічних наук, провідний фахівець у галузі аграрного ринку та міжнародної інтеграції Світлана Черемісіна. Її аналіз підтверджує, що динаміка підвищення цін на хліб, яка була актуальною минулого року, зберігається і цьогоріч. Щомісяця вартість виробів хлібопекарської галузі збільшується на 1-1,7%, що відчутно позначається на бюджеті українців та економіці в цілому.

За прогнозом науковиці, якщо нинішня динаміка збережеться, то до кінця 2025 року вартість пшеничного хліба з борошна вищого ґатунку може сягнути 63,5 грн/кг, що означає зростання на 22,3% за рік. Хліб із борошна першого ґатунку може подорожчати до 49,6 грн/кг (+16,7%), житній хліб — до 50,6 грн/кг (+12,1%), а батон — до 30,9 грн за 0,5 кг (+11,2%). Ці річні темпи здорожчання хліба та хлібобулочної продукції будуть коливатися в діапазоні 11-23%, створюючи нові виклики для споживачів та аграрних підприємств.

Водночас експертка підкреслила важливий аспект: урожай зернових в Україні ніколи не був єдиним і визначальним фактором формування цін на хліб. Лише близько 20-25% зібраного зерна залишається на внутрішньому ринку для переробки, тоді як левова частка — йде на експорт. Цей факт свідчить про складнішу систему ціноутворення, ніж просто залежність від обсягів врожаю.

«Протягом останніх трьох років щорічні темпи здорожчання зерна були не такими критичними, порівняно з іншими прямими і непрямими складовими процесу хлібовиробництва. Нині середня ціна купівлі пшениці переробними підприємствами становить 7901,3 грн/т, що лише на 12% перевищує рівень початку 2022 року. Ціна жита, навпаки, зросла значно – на 72%, до 9277 грн/т», – зауважила науковиця. Цей аналіз дозволяє краще зрозуміти цінову динаміку на зерно, яка є ключовою для агрофірм, що вирощують пшеницю та інші зернові культури.

Зокрема, з початку 2025 року спостерігається зростання цін на основні інгредієнти. Пшеничне борошно подорожчало на 4,3% – до 12,81 грн/кг, а житнє – на 55,2%, до 13,68 грн/кг. Соняшникова олія за цей період також додала у вартості 11,4%, досягнувши 81,02 грн/кг. Цікаво, що цукор за цей же період, навпаки, подешевшав на 1,4% – до 32,68 грн/кг, що може бути пов’язано з іншими ринковими факторами.

Як зазначила Черемісіна, головний тиск на кінцеві ціни на хліб чинять не тільки вартість зерна, а й інші, не менш важливі чинники. Серед них — значне зростання вартості сировини (крім самого зерна), пального, а також енергетичні витрати. Наприклад, бензин з початку року подорожчав на 6,7% – до 57,66 грн/л, а дизельне пальне – на 6,9%, до 55,84 грн/л. Ці витрати безпосередньо впливають на логістику та виробничі процеси, що є важливим аспектом для будь-якої агрофірми, зокрема для Агрофірми П’ятихатська, яка залежить від стабільних цін на пальне для збирання врожаю та транспортування.

Окремо науковиця зупинилася на такому важливому чинникові, як витрати на оплату праці, що також впливають на собівартість продукції та кінцеві ціни на хліб. Збільшення заробітної плати є значним фактором.

«Наявність у хлібопекарських підприємств статусу критично важливих для економіки і реалізація механізму бронювання працівників потребує офіційного рівня заробітної плати не нижче 20 тис. грн на місяць. Тому зростання рівня оплати праці також впливає на здорожчання продукції хлібопекарської галузі», – підсумувала Черемісіна. Цей аспект є ключовим для розуміння загальної економічної ситуації в Україні та впливає на всі сфери, включаючи сільське господарство.

З огляду на всі ці фактори, прогнозоване здорожчання хліба є багатофакторним явищем, яке вимагає комплексного підходу до аналізу та прийняття рішень як на державному рівні, так і на рівні окремих сільськогосподарських підприємств, таких як Агрофірма П’ятихатська, що прагнуть пропонувати якісну органічну продукцію, незважаючи на коливання ринку. Розуміння цих процесів допомагає краще планувати діяльність і забезпечувати стабільність у виробництві ключових зернових культур.