Експортне мито на ріпак і сою: ризики для аграріїв та ЄС інтеграції

Запровадження непродуманих рішень щодо встановлення 10% експортного мита на сою та ріпак, а також подальше блокування експорту через відсутність чітких нормативних документів та неможливість користуватися пільгами для виробників, становлять серйозну загрозу не лише для фінансової стабільності фермерських господарств, як-от «Агрофірма П’ятихатська», що спеціалізується на органічній продукції, але й для стратегічних процесів інтеграції України до Європейського Союзу та довіри міжнародних інвесторів. Особливо критичним є те, що уряд досі не розглядає цю ситуацію як нагальну та серйозну проблему.

Більше новин та аналітики читайте на Pravdoruv.live.

«З початку вересня трейдери та аграрні виробники фактично втратили можливість відправляти свою продукцію за кордон, що призвело до розірвання багатомільйонних контрактів та необхідності сплачувати значні штрафи за простій суден у портах. Основною причиною є погано розроблена державна політика: уряд та парламент нещодавно запровадили 10% мито на експорт сої та ріпаку, декларуючи намір «стимулювати внутрішню переробку». Однак, при цьому не було передбачено пільг для дрібних та середніх фермерів, які мали б право самостійно продавати свій врожай без сплати цього збору», – йдеться в аналітичних матеріалах європейських видань.

Утім, чи не більшою проблемою, на думку експертів, є пряме порушення норм Угоди про асоціацію з ЄС та основних принципів Світової організації торгівлі (СОТ). Угода чітко забороняє Україні запроваджувати нові постійні експортні мита. Хоча парламент офіційно назвав це мито «тимчасовим», його встановлення на десятирічний термін фактично робить його постійним обмеженням.

Односторонні експортні мита також суперечать фундаментальним принципам СОТ, зокрема передбачуваності та прозорості торговельної політики. Раптові зміни правил посеред року надсилають один із найгірших сигналів іноземним інвесторам – не тільки в сільському господарстві, а й в інших потенційно привабливих для інвестицій секторах, від відбудови до високих технологій. Це підриває довіру та стримує приплив капіталу в українську економіку.

Сільськогосподарські асоціації та експерти активно попереджають, що якщо Київ не скасує це експортне мито, Європейський Союз може відповісти запровадженням імпортних тарифів на українські товари. Наприклад, обговорюється можливість запровадження Європою 5.6% мита на імпорт української олії. Такий сценарій створить додатковий тиск на український агросектор, що вже переживає складні часи.

Ці події розгортаються на тлі активних переговорів щодо нової торговельної угоди з ЄС, яка має прийти на зміну Автономним торговельним заходам (АТМ), що діяли до червня 2025 року. В обмін на ширший доступ до ринку ЄС очікується, що Україна поступово імплементує виробничі стандарти Євросоюзу щодо добробуту тварин, використання пестицидів, ГМО, ветеринарних правил та захисту навколишнього середовища, а повна гармонізація має бути здійснена до 2028 року. Економісти оцінюють, що завершення режиму АТМ і без того коштуватиме агросектору близько 1.5 мільярда доларів, що вже є значним фінансовим навантаженням.

«Однак уряд у Києві зараз посилив цей тиск, запровадивши додаткові експортні мита на ключову сировину посеред такої нестабільної ситуації», – зазначають економічні аналітики.

Експерти додають, що відповідальні органи не виконали домашню роботу: не розробили ефективного механізму для розмежування сировини, яку експортують великі трейдери (і яка теоретично має підлягати оподаткуванню митом), та сировини, яку експортують безпосередньо виробники (дрібні або середні фермери, що мали б підпадати під дію звільнення від оподаткування). У результаті митники вирішили, що сплачувати мито повинні всі, що стало причиною значних проблем для агровиробників.

Фактично, початок експортного сезону виявився повністю зірваним. Принаймні 400 тис. тонн ріпаку, законтрактованих на вересень, та ще 300 тис. тонн на жовтень, залишаються заблокованими до вирішення цього питання. Загалом понад 3 мільйони тонн зібраного врожаю очікують на експорт. Інсайдери повідомляють про зустрічі з урядовцями, де посадовці відповідних відомств обмежилися ритуальними фразами на кшталт «на жаль, ми не можемо» та «на жаль, ми не готові взяти на себе відповідальність». «Фактично, відповідальні органи відкрито визнали свою нездатність вирішити торговельний колапс, який самі ж і спричинили», – підкреслено в аналітичних матеріалах.