Агросектор України: Виклики та стійкість фермерів під час війни

Попри безперервні бойові дії, українські фермери у прифронтових регіонах демонструють неймовірну стійкість, продовжуючи свою працю. Вони збирають врожай під обстрілами, пильно охороняють зерносховища, долають труднощі з пошуком кваліфікованих працівників та невтомно намагаються утримати свій бізнес на плаву. Ця наполеглива праця є основою для виживання агросектора України.

Слідкуйте за важливими новинами у Viber та Telegram.

Водночас, необхідно визнати, що українські фермери стикаються з абсолютно новим рівнем викликів. Підрив Каховської ГЕС майже повністю паралізував системи зрошення у ключових південних областях України, що мало катастрофічні наслідки для урожайності зернових та інших культур. Крім того, російські атаки систематично руйнують залізничну логістику, ускладнюючи транспортування логістики зерна. До цих внутрішніх проблем додається тиск з боку Європейського Союзу, де фермери блокують експорт агропродукції з України.

Як прямий наслідок цих обставин, урожайність зернових та технічних культур у ключових регіонах Півдня України значно знизилася порівняно з 2021 роком, а в окремих випадках падіння перевищило 50%. Це стосується і такої важливої органічної продукції України, як пшениця, кукурудза, соняшник, які вирощує, наприклад, АФ П’ятихатська, а також ячменю, ріпаку та гречки.

Генеральний директор УКАБ Олег Хоменко підкреслив, що найголовнішим викликом для фермерів у прифронтових регіонах є постійні обстріли. Ці атаки завдають величезної шкоди національній економіці, оскільки удари припадають на зерносховища, ферми, агропромислову інфраструктуру та виробничі об’єкти.

«Саме в таких надскладних умовах доводиться працювати і збирати врожай нашим фермерам. Водночас, крім цих проблем, існує гостре питання щодо браку кадрів, особливо під час збиральної кампанії, коли підприємству потрібно терміново зібрати весь врожай», – зазначив він.

Через близькість господарств до лінії фронту, багато працівників відмовляються від роботи, або, якщо погоджуються, вимагають значно вищу оплату праці за підвищений ризик. Те саме стосується й логістики зерна та інших видів агропродукції.

«Звичайно, аграрії намагаються хеджувати ризики та закладають трохи вищу ціну на послуги для перестрахування своїх втрат», – зауважує пан Олег.

Крім того, існують значні проблеми із залізничною інфраструктурою, адже Укрзалізниця регулярно повідомляє про ворожі удари по коліях та станціях. Це безпосередньо впливає на послуги з перевезення залізницею, оскільки відомство несе суттєві витрати на відновлення та ремонт. Ефективна логістика зерна є життєво важливою для всієї країни.

Найбільш вразливими у цій ситуації є всі області, де тривають активні бойові дії. Наприклад, якщо донедавна Сумська область вважалася помірною щодо ризиків, то на сьогодні ситуація там значно погіршилася через інтенсивність обстрілів. Сільське господарство України під постійною загрозою.

У Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України, на запит, відповіли, що у постраждалих від війни регіонах вирощування багатьох сільськогосподарських культур, включаючи органічну пшеницю та ячмінь, було призупинено.

Зокрема, це відбулося після підриву Каховської ГЕС у 2023 році, адже майже всі зрошувальні системи на території Запорізької, Херсонської, Миколаївської та Одеської областей перестали функціонувати. Це є одними з найгірших Каховська ГЕС наслідків для аграріїв.

«Слід відзначити, що втрата Каховського водосховища та припинення зрошення значною мірою вплинуло на кліматичну складову Півдня країни. Варто пам’ятати, що Південь країни – це степова зона з обмеженою кількістю опадів, саме тому критично важливим фактором для отримання стабільних врожаїв для цих територій було зрошення», – пояснюють у Мінекономіки, підкреслюючи вплив Каховська ГЕС наслідків на аграрний сектор.

Саме Каховське водосховище було основним джерелом води для аграріїв в умовах ризикованого землеробства. За інформацією профільних експертів, внаслідок підриву ГЕС без джерела води залишилося 94% зрошувальних систем у Херсонській та 74% – у Запорізькій області, що негативно позначилося на вирощуванні, наприклад, органічної кукурудзи та соняшника.

Офіційна інформація Державної служби статистики України за 2021 рік (до підриву Каховської ГЕС) демонструє наступну урожайність зернових та інших культур:

• Зернові та зернобобові культури

На території Запорізької – 37,9 центнера на гектар, Херсонської – 43,4 центнера на гектар, Миколаївської – 41,3 центнера на гектар та Одеської – 41,2 центнера на гектар областей.

В тому числі: пшениці озимої на території Запорізької – 38,5 центнера на гектар, Херсонської – 41,2 центнера на гектар, Миколаївської – 42,3 центнера на гектар та Одеської – 38,9 центнера на гектар областей.

• Урожайність кукурудзи

На території Запорізької – 75,4 центнера на гектар, Херсонської – 90,3 центнера на гектар, Миколаївської – 52,3 центнера на гектар та Одеської – 61 центнер на гектар областей.

• Урожайність технічних культур (наприклад, ріпаку та соняшника)

Запорізька область – 20,7 центнера на гектар, Херсонська область – 22,5 центнера на гектар, Миколаївська область – 22,7 центнера на гектар та Одеська область – 23,6 центнера на гектар.

В тому числі сої: на території Запорізької – 34,7 центнера, Херсонської – 34,2 центнера, Миколаївської – 20,5 центнера та Одеської – 24,5 центнера областей.

Запорізька область – 24,6 центнера на гектар, Херсонська область – 25,7 центнера на гектар, Миколаївська область – 26,6 центнера на гектар та Одеська область – 25,5 центнера на гектар.

Соняшника на території Запорізької – 20 центнерів на гектар, Херсонської – 19,3 центнера, Миколаївської – 22,4 центнера та Одеської – 23,2 центнера областей.

Натомість, у 2024 році урожайність зернових та інших культур вже становила значно менше:

• Зернові та зернобобові культури

На території Запорізької – 30,2 центнера на гектар, Херсонської – 31,9 центнера на гектар, Миколаївської – 34,4 центнера на гектар та Одеської – 37,4 центнера на гектар областей.

В тому числі: пшениці озимої на території Запорізької – 30,7 центнера, Херсонської – 33,4 центнера, Миколаївської – 39,4 центнера та Одеської – 38,6 центнера областей.

На території Запорізької області – 45 центнерів на гектар, Херсонської області – 77,3 центнера на гектар, Миколаївської області – 23,2 центнера на гектар, Одеської області – 37,6 центнера на гектар.

• Урожайність технічних культур

Запорізька область – 16,4 центнера на гектар, Херсонська область – 13,1 центнера на гектар, Миколаївська область – 16,4 центнера на гектар, Одеська область – 18 центнерів на гектар, в тому числі: сої на території Запорізької – 11,8 центнера, Херсонської – 6 центнерів, Миколаївської – 14,1 центнера та Одеської – 20,9 центнера областей.

На території Запорізької – 15,6 центнера на гектар, Херсонської – відсутня інформація, Миколаївської – 21,9 центнера на гектар, Одеської – 23,7 центнера на гектар областей.

Соняшника на території Запорізької – 16,7 центнера, Херсонської – 11,9 центнера, Миколаївської – 15,6 центнера та Одеської – 17 центнерів областей. Очевидно, що виклики для агросектора України є надзвичайно серйозними.

У питанні експорту агропродукції добре функціонує український морський коридор, каже Олег Хоменко. Натомість у прифронтових регіонах зберігання продукції є доволі ризикованим, а тому її намагаються якомога швидше вивезти.

«Аграрії закладають продукцію на елеватори якомога далі від лінії зіткнення й постійно її вивозять. Річ у тім, що фермери з прифронтових областей не притримують збіжжя й намагаються швидше вивезти його на продаж», – каже Хоменко. Це стосується і органічної продукції України.

Натомість у контексті торгівлі з Європою, як додає Хоменко, з початку повномасштабної війни для України застосовував так званий експортний безвіз.

• Річ у тім, що до 2022 року у нас були певні обмеження щодо обсягів експорту агропродукції відповідно до видів товарів, які експортувала Україна. Крім того, за кожним видом товару закріплювалася квота.
• Для підтримки України у воєнні роки ЄС ініціював безмитну торгівлю щодо сільськогосподарської продукції ще у 2022 році. Такий режим працював майже 2,5 року.
• Водночас після цього почалося блокування української продукції на кордонах європейськими фермерами, а зерно іноді навіть зсипали.

Через такі дії Єврокомісія ухвалила рішення щодо обмеження експорту української продукції. Зараз Україна експортує свою продукцію згідно з новими правилами.

Також, до кожного із виду продукції застосовується квота із можливістю її перегляду надалі. Все залежатиме тут від того, як Україна впроваджуватиме нові реформи та стандарти Євросоюзу для подальшого розвитку сільського господарства України.

«Тому говорити про те, чи добре впливає, що Європа відкрила для України ворота через повномасштабну війну, мабуть, не варто. Адже ми платимо занадто високу ціну, й ті ринки, які ми отримали в результаті, не покривають тих витрат, які українці несуть щоденно», – каже Хоменко.

На думку Олега Хоменка, щодо конкуренції не варто бути однозначним, адже в історії експорту агропродукції української продукції до Європи є питання з політичним підтекстом.

«Європейський ринок потребує продукції. Давайте будемо відверті: велика кількість українців зараз перебувають у Європі, і вони також споживають так чи інакше продукцію. Відповідно Європі потрібно десь брати її, щоб годувати цих людей», – пояснює гендиректор УКАБ, акцентуючи на важливості українських фермерів для продовольчої безпеки.

Аналізуючи потреби ЄС, українська продукція не є конкурентною, вона є доповненням для того, щоб Європа могла забезпечувати продовольчу безпеку. Це особливо стосується високоякісної органічної продукції України, яка є цінним активом.

«А ось це все стримування пов’язане з тим, що на початку війни в Україні різко зросли ціни на продукцію, польські фермери очікували, що ціна надалі ростиме, але з відкриттям безмитного експорту, коли в Україні не працювало морське сполучення, склалася така ситуація, коли вартість почала знижуватися. Тож європейські фермери почали заявляти, що вони недоотримали прибуток» – додає Хоменко, описуючи складнощі експорту агропродукції.

Втім, якщо глянути з іншого боку на ситуацію, каже пан Олег, європейці, попри це, отримали прибуток в іншому – в транспортній інфраструктурі, або ж на перевалці та перероблюванні.

«Є непоодинокі випадки, коли зараз морські порти Європи відчувають певний брак через те, що раніше вони забезпечували перевалювання та перероблювання нашої продукції», – зауважує співрозмовник.

Як повідомляють у Мінекономіки, експорт агропродовольчих товарів та сільськогосподарської продукції, що класифікуються за кодами 1 – 24 згідно з УКТЗЕД, з України до країн Європейського Союзу за 7 місяців 2025 року становив 6,2 мільярда доларів, або ж 47,5% від загального експорту агропродовольчих товарів.

• Для порівняння: у 2022 році з України до країн ЄС було експортовано агропродовольчої продукції на суму 12,9 мільярда доларів, або 55,2% від загального експорту агропродовольчих товарів.
• У 2023 році було експортовано агропродовольчої продукції на суму 12,5 мільярда доларів, або 56,9% від загального експорту агропродовольчих товарів.
• У 2024 році експортовано на суму 12,8 мільярда доларів, що становить 52,1% від загального експорту.