Стало відомо, чому жимолості складно вийти з нішевого сегмента ягідного бізнесу

Жимолості голубій пророкувалося велике майбутнє і достатньо швидкий вихід з групи нішевих культур, та шлях до успіху виявився непростим й куди більш прагматичним за прогнози, пише agronews.ua.

Читай нас також у Viber та Telegram.

Після декількох років відносного хайпу до виробників прийшло усвідомлення, що внутрішній масовий ринок не готовий до нової ягоди, як і продуктів її переробки, а експортних запитів просто немає – це з однієї сторони. З іншої – навіть найновіші сорти все ще не позбавлені недоліків, окремі з яких насправді виявились критичними для великотоварного вирощування і продажів.

Один з основних висновків, що було зроблено – без кардинального поліпшення сортименту подолати сформований серед виробників стереотип «кислих ягід» з поганою лежкістю, які важко збирати і ще важче продавати великими товарними партіями, неможливо.

Більшість виробників серед ключових недоліків називають саме недостатню транспортабельність і, відповідно, лежкість плодів, що часто унеможливлює якісну логістику на відстані у кількасот кілометрів та залишає обмаль часу для реалізації на полицях магазинів.

Це обумовило існуючий формат реалізації – локальні роздрібні або дрібнооптові продажі свіжозібраних шляхом ручного збору плодів, а також пересилка останніх з операторами поштових послуг, які здатні забезпечити швидку доставку (протягом 1–1,5 доби).

Варто зазначити, що на противагу великотоварному виробництву, сектор дрібнотоварного і аматорського вирощування жимолості останні роки демонструє стабільне зростання, причому вже на основі відносно нового сортименту, що складається переважно з 2–3 сортів канадської селекції (Бореал Бліззард, Аврора) та 3–4 сортів іншого походження, у тому числі вітчизняних (Алісія, Світанок). Опосередковано на це вказують також обсяги й структура попиту на садивний матеріал, що реалізується розсадниками напряму чи через торгові точки та інтернет-ресурси.

В цілому, подібний формат вирощування позитивно впливає на обізнаність споживачів та формування у них культури споживання, що є надважливо для просування культури на ринок.

Саме через формат співпраці з вищезазначеним сектором ми вбачаємо ефективний шлях впровадження новоствореного сортименту, що дозволить доволі швидко оцінити врожайність та товарні і споживчі якості плодів нових сортів чи елітних форм у різних ґрунтово-кліматичних умовах, тоді як більш детальну і всебічну оцінку нададуть фахівці з науково-дослідних садівничих установ.

Отже, у результаті виконання започаткованої 8 років тому (2017 р.) вітчизняної селекційної програми по жимолості на виробничій базі та за безпосередньої участі провідного ягідного розсадника Фрутек, продовженої Науково-виробничим підприємством «Нова українська селекція», було напрацьовано практичні підходи для удосконалення селекційного процесу з метою формування нового сортименту жимолості, у тому числі сортів, повністю придатних до механізованого збирання врожаю.

Виділено вихідні батьківські форми – джерела та донори важливих господарсько-цінних ознак, а саме: легкий і сухий відрив плодів, їх висока щільність (стійкість до зминання), крупноплідність, високі смакові якості плодів, пряморослий габітус куща, сила росту, швидкість дозрівання плодів, стабільна продуктивність, строки достигання плодів, їх форма.

Дослідження проводили шляхом проведення контрольованих схрещувань та відбору плодів від вільного запилення з подальшим висівом насіння, отриманням гібридних сіянців, проведенням первинного відбору перед висадкою сіянців з касет, їх садінням у гібридну шкілку з наступним добором за плодоношенням.

Все це – перший і чи не найбільш важливий етап селекційної роботи, який дає багато наукової інформації для селекціонера щодо закономірностей успадкування тих чи інших ознак, комбінаційної здатності батьківських форм (наскільки добре потомству передаються ознаки – одна або декілька), позитивних і негативних кореляцій між ознаками тощо, що дозволить вибудовувати цю роботу в майбутньому більш планово, а її результати зробити більш прогнозованими.

Разом з цим, ми отримуємо матеріал у вигляді відбірних форм для вивчення на наступних етапах первинного сортовивчення і державного сортовипробування, необхідних для порівняння цих форм із зареєстрованими сортами-контролями та власне державної реєстрації кращих з них вже як нових сортів.

Прикладна селекційна практика дозволила, як вже зазначалось вище, напрацювати практичні рекомендації щодо удосконалення процесу створення нових сортів. Зокрема, більшість контрольованих схрещувань (з чітко визначеними батьківськими парами) не принесла очікуваного результату – плодів завʼязувалося мало, вони були недорозвинені і містили так само мало насіння, що вказує на різного ступеня несумісність при штучному запиленні.

Разом з тим, розміщення батьківських пар поруч на ділянці з наступним відбором плодів від вільного запилення забезпечило чудові результати як за кількістю та схожістю насіння, так і по відбору з них перспективних сіянців.

В селекції на придатність до механізованого збирання плодів важливим є поєднання ряду ознак, а саме: відповідної форми куща (від пряморослого до напіврозлогого), легкого та сухого відриву плодів від плодоніжки, достатньої їх щільності, дружності достигання, стійкості до осипання при повному достиганні, не надто видовженої форми плодів (краще від овальної до округлої) – і це лише найбільш важливі ознаки, що безпосередньо визначають придатність до збирання комбайном!