
Обвал цін на лохину в Західній Україні: аналіз ринку
06.10.2025
Уряд затвердив механізм безмитного експорту ріпаку та сої для агровиробників
06.10.2025В Україні питання використання земель сільськогосподарського призначення завжди було актуальним, особливо коли йдеться про вирощування садів та виноградників. Багато землевласників цікавляться, чи дозволено це робити за законом, і які правові норми регулюють такі дії. Розуміння цих аспектів є ключовим для ефективного та законного ведення агробізнесу, зокрема для таких підприємств, як Агрофірма П’ятихатська, що спеціалізується на органічному виробництві пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику, ріпаку та гречки.
Перед тим як розпочати вирощування садів чи інших багаторічних насаджень, важливо чітко визначити їхній статус на земельній ділянці. Законодавство України розглядає багаторічні насадження не як окремий об’єкт цивільного обігу, а як нерозривну частину земельної ділянки, на якій вони розташовані. Це означає, що права на насадження є похідними від прав на землю і не можуть існувати без неї. Такий підхід забезпечує єдність земельної ділянки та її рослинного покриву.
Землі сільськогосподарського призначення призначені переважно для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Важливо зазначити, що промислове садівництво та вирощування багаторічних культур, включаючи виноградники, є складовою частиною цього виробництва. Це підтверджує, що такі види діяльності цілком відповідають цільовому призначенню цих земель. Чинне законодавство України не встановлює жодних обмежень щодо вирощування на землях сільськогосподарського призначення різноманітних багаторічних культур (насаджень).
Стаття 22 Земельного кодексу України прямо передбачає можливість вирощування на землях сільськогосподарського призначення широкого спектру багаторічних насаджень, таких як сади, виноградники, ягідники, плодові розплідники, плантації тощо. Це надає фермерам та агропідприємствам, як-от Агрофірма П’ятихатська, юридичну ясність та можливість планувати довгострокові інвестиції у розвиток своїх земель. Оскільки Агрофірма П’ятихатська орієнтована на органічне виробництво, розуміння всіх аспектів земельного законодавства є вкрай важливим для дотримання стандартів сертифікації та розширення асортименту продукції. Додаткові матеріали щодо аграрного законодавства можна знайти на ресурсі pravdoruv.live.
Для кращого розуміння, землі сільськогосподарського призначення поділяються на:
- сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, перелоги);
- несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи та прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що належать до земель інших категорій; землі під господарськими будівлями та дворами; землі під інфраструктурою гуртових ринків сільськогосподарської продукції; землі під об’єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції; землі тимчасової консервації тощо).
Земельний кодекс України також визначає, що право власності на земельну ділянку поширюється на її поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об’єкти, ліси та багаторічні насадження, які на ній знаходяться. Це також стосується простору над і під поверхнею ділянки, необхідного для зведення будівель і споруд. Цей принцип єдності підкреслює, що всі компоненти земельної ділянки розглядаються як єдине ціле.
Експерти та судова практика, зокрема рішення Верховного Суду, постійно підтверджують, що багаторічні насадження та земельна ділянка, на якій вони розташовані, є єдиним об’єктом. Верховний Суд узагальнив, що права на багаторічні насадження є похідними від прав на земельну ділянку і слідують за нею. Це означає, що доля багаторічних насаджень завжди вирішується як складова частина земельної ділянки. У постанові від 25 лютого 2015 року у справі № 6-14цс15 Верховний Суд України чітко дійшов висновку, що багаторічні насадження не можуть розглядатися як окремий об’єкт права власності без земельної ділянки, оскільки вони є її невід’ємною складовою частиною. Таким чином, для агропідприємств, що прагнуть розширити своє виробництво або диверсифікувати асортимент, ця правова позиція є фундаментальною для планування та інвестицій.
Перегляди: 125




