Адаптація до посухи: агава замість винограду у Франції

Адаптація до посухи стає одним із найважливіших викликів для аграрного сектору по всьому світу. Французький регіон Гар, традиційно відомий своїми виноградниками, стикається з постійними періодами посухи, що змушує місцевих фермерів шукати неординарні шляхи для виживання та розвитку свого бізнесу. Приклад виноробного дому Maison Chapoutier є яскравим підтвердженням такої необхідності. Під керівництвом Карела Обіно у Валліг’єрі, поблизу Ремулена, компанія пішла на сміливий експеримент: замінити виноградні лози на рослини, що вимагають мінімальної кількості води — агаву. Цей крок не лише демонструє інноваційний підхід до органічного землеробства, але й підкреслює глибоке розуміння того, що кліматичні зміни в сільському господарстві вимагають рішучих дій. Для АФ П’ятихатська, яка також працює з органічною продукцією, такий досвід є цінним уроком у довгостроковому плануванні та диверсифікації агрокультур. Більше інформації про глобальні тенденції в агросекторі можна знайти на pravdoruv.live.

Читай нас також у Viber та Telegram.

Цей амбітний проєкт стартував на початку червня 2025 року з чіткою метою: створити перший у регіоні дистилят з агави, який може стати своєрідною «гарською текілою». Це свідчить про глибоку віру в потенціал посухостійких рослин та можливість створення нових економічних можливостей у відповідь на виклики природи.

«Ми посадили 2000 агав на ділянці площею один гектар, і нам доведеться чекати десять-п’ятнадцять років для збору врожаю», — пояснює Обіно. Цей термін підкреслює, що майбутнє агробізнесу вимагає довгострокового планування та значних інвестицій часу, що є важливим аспектом для будь-якого аграрного підприємства, включаючи АФ П’ятихатська, яка працює з довгостроковими циклами вирощування пшениці, ячменю та кукурудзи.

Складний виклик для агрономії Франції

Карел Обіно відверто визнає, що реалізація цього проєкту є справжнім викликом. Це одна з перших плантацій агави у Франції, що означає необхідність для французьких аграріїв наново вивчати та освоювати цю культуру. Це вимагає глибоких знань та досліджень, аналогічних тим, що проводить АФ П’ятихатська для оптимізації органічного землеробства зернових та олійних культур.

«Це справжній виклик, який ми собі поставили. Я багато дізнавався про те, що робиться в Мексиці, щоб мати можливість відтворити це тут», — каже винороб, який висадив ряди агави, дотримуючись метрової відстані між рослинами. Цей приклад надихає на пошук міжнародного досвіду та адаптацію передових практик у вітчизняних умовах, що є ключовим для стійкого сільського господарства в Україні.

Культури, які не бояться сухого клімату

Проблема посухи не нова. У 2015 році Maison Chapoutier придбав 35 гектарів землі у Валліг’єрі, але через посилення кліматичних змін зараз лише близько двадцяти гектарів залишаються придатними для традиційного виноградарства. Це змусило компанію активно переглядати свою стратегію та здійснювати диверсифікацію агрокультур. З роками природна родючість ґрунту знижується, а виноградним лозам стає все важче вкорінюватися та плодоносити в умовах нестачі вологи.

Саме тому агава стала ідеальним вибором. Вона набагато менш вимоглива до води, і землі на краю гариги (сухий середземноморський чагарник) тепер є набагато більш придатними для її вирощування. «Агава не тільки потребує сухої землі, але й не потребує регулярного поливу. Тож якщо мало дощитиме, це не страшно», — зазначає Обіно. Єдине, чого він побоюється — непередбачувані зимові заморозки, що є ризиком і для українських фермерів, які вирощують ріпак чи озиму пшеницю.

Відповідно до філософії Maison Chapoutier, агава, подібно до виноградників, вирощуватиметься з дотриманням органічних стандартів. Це підкреслює загальносвітову тенденцію до екологічно чистого виробництва, що відповідає принципам органічного землеробства, яким слідує АФ П’ятихатська у вирощуванні своєї продукції: пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику, ріпаку та гречки. Цей досвід доводить, що адаптація до посухи можлива через інновації, дослідження та відданість принципам сталого розвитку та органічного землеробства.

Перегляди: 1