Виноробство в Україні: вражаючий розвиток галузі під час війни

В Україні, попри виклики воєнного часу, спостерігається значне зростання кількості виноробних підприємств. За останні роки з’явилося близько 70 нових суб’єктів господарювання в цій галузі, що стало можливим завдяки суттєвому вдосконаленню законодавчої бази. Ці зміни не лише спростили умови для започаткування виноробного бізнесу, а й сприяли виходу багатьох підприємств з тіні, забезпечуючи сплату податків та офіційне працевлаштування громадян.

Слідкуйте за важливими новинами галузі на Pravdoruv.live.

«За останні 4,5 роки завдяки покращенню законодавства та сприятливим кліматичним змінам, у нас стало на 70% більше виноробних підприємств, – зазначив експерт ринку. – Це приблизно 70 нових гравців. Вони почали працювати офіційно, сплачувати податки та створювати робочі місця. Це безпрецедентний розвиток малих шато, яких раніше не існувало в Україні ні за радянських часів, ні в період незалежності».

Раніше для отримання ліцензії на виробництво вина необхідно було сплатити значну суму, близько 500 тис. грн. Перехід на спрощену процедуру реєстрації виноробного підприємства зробив цей процес значно доступнішим. Тепер кожен охочий може отримати ліцензію лише за два тижні, що стало потужним стимулом для розвитку галузі. Це створює нові можливості для малих та середніх агрофірм, включаючи потенціал для диверсифікації виробництва та інвестицій у сільське господарство.

Після такого буму створення малих вітчизняних шато, за словами експертів, виноробам почало бракувати сировини, а отже, і виноградарських насаджень. Це відкриває нові перспективи для фермерів, які розглядають вирощування винограду як прибутковий напрямок. На сьогоднішній день в Україні налічується близько 20 тис. га виноградників, з яких 5 тис. га були закладені вже під час війни. Ця статистика не враховує території, що перебувають під тимчасовою окупацією, зокрема в Криму, Херсонській та Миколаївській областях.

Глобальне потепління також зіграло свою роль, надавши українським виноградарям унікальну можливість закладати плантації в нетипових для виноградарства регіонах. Як приклад можна навести Київську область, де зараз функціонує близько 10 ліцензованих виноробних підприємств. Вони вирощують власну сировину на Київщині та докуповують необхідні обсяги в Одеській та Миколаївській областях. Вітчизняні винороби, однак, поки що змушені активно імпортувати іноземний спирт, переважно з Молдови та Грузії, де виноградарство розвинене значно краще.

Позитивний вплив на галузь також мало створення в Одеській області лабораторії ізотопного аналізу. Вона дозволяє підприємствам проводити ретельну перевірку виноматеріалу, що гарантує виготовлення якіснішої продукції. Це важливий крок для забезпечення довіри споживачів до українського вина та зміцнення його позицій на ринку. Зростання попиту на виноградну сировину позитивно позначається на її вартості, стимулюючи подальші інвестиції в українське виноградарство.

«Завдяки активізації переробних підприємств вирощування винограду стало рентабельним. Якщо у 2023 році вартість 1 кг винограду на переробку становила 5-8 грн, то у 2024-2025 рр. вона досягла 18-25 грн, що стимулювало закладку нових виноградних насаджень», – додав експерт. Він також зазначив, що експорт українського вина наразі ще перебуває на початковій стадії.

«Поки що рано говорити про те, що ми є великими експортерами, готовими підкорювати європейські ринки. Треба прагнути цього, але першочергово необхідно захищати власний ринок. Створювати якісну продукцію та успішно конкурувати нею всередині України», – підсумував голова профільної асоціації. Це підкреслює важливість підтримки національного виробника та фокусу на якості для подальшого зростання виноробної галузі в Україні.