До кінця року Єврокомісія має розглянути питання впливу CBAM на Україну – AgroNews

Механізм вуглецевого коригування імпорту (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM) стає одним із найсерйозніших викликів для української промисловості в умовах війни. Попри те що вже з 1 січня 2026 року будуть нараховуватися відповідні платежі, Україна досі не має чіткої відповіді від Єврокомісії щодо відтермінування його впровадження або застосування інших заходів, які б пом’якшили вплив цього механізму на український бізнес, пише agronews.ua.

Читай нас також у Viber та Telegram.

Який стан справ щодо розгляду цього питання та чого очікувати українським компаніям? Про це розповів Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка під час виступу на онлайн-заході «CBAM: Виклики та можливості для української промисловості», який провела Національна асоціація добувної промисловості України. GMK Center наводить тези його виступу.

Поточний стан переговорів щодо CBAM

У юридичній моделі регламенту CBAM закладено можливість винятку для України – без прямої назви нашої країни, але фактично для неї. Ми маємо офіційне підтвердження від Єврокомісії (ЄК), що під час перегляду регламенту CBAM наприкінці цього року буде враховано питання експорту з України. Таким чином, верхньорівневого політичного порозуміння досягнуто.

Водночас цього політичного порозуміння недостатньо, оскільки ми досі не бачили пропозиції від ЄК. Наразі ми не маємо повного розуміння параметрів, із якими вийде Єврокомісія. Бюрократичною мовою кажучи, питання опрацьовується, і ми перебуваємо в діалозі з ЄК.

Логіка ЄК і фінансові аспекти

Очевидно, що це не буде легке рішення через низку чинників. Логіка Єврокомісії полягає в тому, що CBAM є одним із джерел власного фінансування ЄК. Для Єврокомісії важливо збільшувати власні джерела фінансування. Це також пов’язано з тим, що кошти ЄС є одним із найважливіших джерел макрофінансової підтримки України.

Крім того, Україна є одним із найбільших «клієнтів» CBAM. Українські експортери подають найбільшу кількість звітів щодо продукції, яка підпадає під CBAM, порівняно з іншими країнами.

Комплексний підхід до кліматичної політики

Одним з основних елементів нашої роботи з ЄК – і урядової, і бізнесової – має бути не стільки агітація за виняток щодо CBAM, скільки представлення того, як ми бачимо розвиток вуглецевого ціноутворення (carbon pricing) в Україні в найширшому розумінні. Це може відбуватися через просте збільшення податку, запровадження системи торгівлі викидами або інші механізми виходу на кліматичні орієнтири.

Не варто забувати, що наш обов’язок у межах переговорів про вступ до ЄС – це вихід на параметри щодо викидів, національних планів і досягнення рівня викидів, який існує в Євросоюзі. Для деяких галузей це може створювати тиск, хоча ми маємо певний люфт у межах національно визначеного внеску (НВВ), тобто певний запас для адаптації.

Без нормального розуміння від усіх індустрій, охоплених CBAM, щодо логіки обсягів викидів, їх контролю, зменшення та функціонування системи торгівлі викидами навіть короткостроковий успіх у перехідних періодах для CBAM не розв’язує проблеми принципово.

Чому ми приділяємо так багато уваги CBAM і порівняно менше побудові системи торгівлі викидами (Emission Trading System)? Мені набагато важливішою видається більш довгострокова перспектива – як ми бачимо нашу кліматичну політику всередині України, щоб можна було будувати логіку щодо CBAM для третіх країн, імпорту в Україну й інтеграції з ринками ЄС.

У глобальних системах, зокрема у кліматичній системі ЄС, ми в осяжній перспективі кількох років вийдемо на те, що CBAM працюватиме на зовнішніх кордонах ЄС, а Україна інтегрується в єдину європейську систему.

Поточний стан урядових інструментів

Чи має уряд розроблені інструменти для допомоги промисловості адаптуватися до нових кліматичних вимог ЄС у частині декарбонізації та звітності? Це питання правильного калібрування. Міністерство економіки веде Національний енергетично-кліматичний план, у якому міститься дуже багато речей на цю тему. Дискусія має бути зосереджена в межах цього плану.

Від енергетично-кліматичного плану відштовхується питання фінансування «зеленого» переходу, і залучення бізнесу тут має бути надзвичайно великим. У нас є рамка, вона довго розроблялася і вже затверджена. Це частина економічної політики України.

Позиція уряду щодо НВВ

Ми не плануємо перегляд або зниження кліматичної цілі з огляду на нинішні економічні та воєнні умови. Ми пропонуємо зберегти рівень наших зобов’язань на поточному рівні, показати певний прогрес, але не бути пов’язаними новими рамками.

У дискусіях щодо НВВ в уряді я зайняв позицію, що ми не маємо відштовхуватися від фактичного рівня викидів, змодельованого експертами під час підготовки НВВ. Натомість ми маємо підкреслити, що через російські руйнування не можемо брати більші зобов’язання, ніж є зараз, – на рівні 65%.

Хоча рівень викидів у нас є суттєво меншим (приблизно 73%), це зменшення досягнуте знищенням української промисловості. Тому ми не можемо брати на себе це зобов’язання як ціль. Ми маємо залишитися на рівні 65%, щоб сформувати параметри «зеленого» переходу та визначити, яким буде економічне відновлення і які технології використовуватимуться. Але це можливо за умови, якщо наші основні суб’єкти бізнесу, які є складними з погляду кліматичної політики, формують свою середньо- та довгострокову перспективу.

Без європейського фінансування жодна система торгівлі квотами в Україні не забезпечить фінансування декарбонізації. Численні оцінки показують, що ця система у кращому випадку забезпечить 5% фінансування інвестицій на декарбонізацію. Решту треба десь знайти.

Подальші кроки

Міністерство економіки має можливість збалансувати кліматичну й економічну політику в поточній конфігурації уряду. Цим треба користуватися, і бізнес теж має активно долучатися.

Найкращий вихід із ситуації – створити робочу групу із представників бізнесу й експертів для спільної роботи з урядом над інструментами адаптації промисловості до кліматичних вимог. Я буду розмовляти з Олексієм Соболевим (Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України – прим. ред.), як правильно це організувати, й інтенсифікуємо співпрацю.