Чехія: Промислова ціна електроенергії для сталеливарних заводів

Чехія повинна розробити стратегічний план підтримки своїх сталеливарних заводів у питанні цін на енергоносії, що буде аналогічним до ініціатив, які планує запровадити Німеччина. Ця вимога є ключовою позицією Ocelarska Unie – асоціації, що активно захищає інтереси чеських та словацьких виробників і переробників сталі. Асоціація наголошує на необхідності рівних умов для всіх учасників європейського ринку.

Читай нас також у Viber та Telegram.

Організація висловлює серйозне занепокоєння, що розбіжності у підходах окремих країн до підтримки власної промисловості можуть призвести до порушення принципу єдиного європейського ринку. Це, у свою чергу, здатне значно послабити конкурентоспроможність Чеської Республіки на міжнародній арені, створюючи нерівні умови для її промислових гігантів. Зокрема, питання промислової ціни електроенергії стає центральним у цій дискусії, оскільки енергетичні субсидії можуть радикально змінити баланс сил.

Уряд Німеччини вже представив детальний план щодо запровадження так званої промислової ціни на електроенергію, що становитиме €50/МВт·год. Ця програма розрахована на три роки, починаючи з січня 2026 року, і передбачатиме значну державну підтримку на загальну суму €6,5 млрд. Це рішення викликає хвилювання серед сусідніх країн, які побоюються негативних наслідків для власної промисловості та європейської економіки в цілому, адже такі заходи прямо впливають на конкурентоспроможність сталеливарних заводів.

За даними асоціації, Trinecke zelezarny (TZ), єдине підприємство, що наразі виплавляє сталь у Чехії, споживає приблизно 1 ТВт⋅год електроенергії щорічно. У той час як німецькі виробники сталі, завдяки передбачуваним субсидіям, платитимуть €50/МВт·год, чеські промислові ціни залишатимуться на рівні близько €100/МВт·год. Така значна різниця вдвічі може призвести до додаткових витрат у розмірі 3-4 мільярдів чеських крон (приблизно $140-190 млн) на рік для компаній масштабу TZ, що критично впливає на їхню прибутковість та інвестиційні можливості. Ця ситуація підкреслює актуальність питання щодо єдиної промислової ціни електроенергії в ЄС для підтримки справедливої конкуренції.

Роман Гайде, генеральний директор Trinecke zelezarny, зазначив, що компанія повністю розуміє кроки німецького уряду як спробу стабілізувати власну галузь в умовах високих витрат та постійної невизначеності енергетичної політики. Проте він наголосив, що без порівняльних умов для металургійної галузі чеська промисловість втратить свою стійкість та конкурентоспроможність у довгостроковій перспективі. Це загрожує майбутньому виробництва сталі в регіоні та може призвести до структурних змін в економіці Чехії.

«Якщо уряд Чехії не надасть чіткої та ефективної підтримки, існує реальний ризик того, що виплавка сталі, як ключова галузь, може повністю зникнути з Чеської Республіки. Це означатиме не лише втрату значної кількості робочих місць, але й суттєву втрату частини нашої промислової самодостатності та стратегічної незалежності», – підкреслив Гайде, звертаючи увагу на далекосяжні наслідки бездіяльності для чеських сталеливарних заводів.

Ocelarska Unie також зауважує, що німецькі компанії з наступного року фактично отримають подвійну допомогу. Вона включатиме як зниження цін на енергоносії завдяки новій програмі промислової ціни електроенергії, так і компенсацію своїх витрат на викиди за вже діючою схемою Strompreiskompensation. Такий подвійний механізм державної допомоги створює значний дисбаланс у конкурентному середовищі, що становить пряму загрозу для металургії Чехії.

Програма Німеччини, як нагадують в асоціації, наразі ще не отримала офіційного схвалення від Європейської Комісії як форма державної допомоги. Проте, враховуючи чинні правила керівних принципів CEEAG та попередню практику щодо аналогічних схем, що вже були затверджені у Франції та Фінляндії, її схвалення є дуже ймовірним. Це підтверджує тенденцію до посилення національних механізмів підтримки та викликає питання щодо єдності енергетичної політики ЄС.

В рамках нещодавно ухваленої Угоди про чисту промисловість, Брюссель відкрив можливості для держав-членів запроваджувати тимчасові національні заходи для підтримки власної промисловості. До таких заходів можуть входити енергетичні субсидії або різноманітні інвестиційні стимули. Проте, як підкреслили в Ocelarska Unie, це поступово переносить відповідальність за промислову політику з європейського на національний рівень. В результаті, економічно потужніші держави отримують значну перевагу у захисті та розвитку свого бізнесу, що може посилити нерівності в ЄС та вплинути на чеські сталеливарні заводи. Детальніше про економічні тенденції та їхній вплив на європейський ринок можна дізнатися на pravdoruv.live.