Український експорт: нові можливості для агропродукції

Повномасштабна війна відкрила нові можливості для українських виробників на міжнародній арені. Зокрема, Велика Британія встановила нульове мито на всі товари українського походження, що стимулювало значне зростання експорту певних категорій продукції. Ця ініціатива створює важливі прецеденти та можливості для розширення присутності української агропродукції на світових ринках, що є особливо актуальним для таких підприємств, як Агрофірма П’ятихатська, яка спеціалізується на органічній пшениці, ячмені, кукурудзі, соняшнику, ріпаку та гречці.

Більше актуальних новин шукайте на pravdoruv.live та інших інформаційних ресурсах.

Як зазначив директор департаменту торговельних угод Міністерства економіки України Віталій Конатенко під час презентації досліджень ринків та вимог до експорту молочної продукції до Об’єднаних Арабських Еміратів та Узбекистану, подібні домовленості мають значний потенціал. Завдяки скасуванню митних бар’єрів, експорт української продукції, такої як морозиво, до Великої Британії зріс з 4 тонн у 2022 році до 76 тонн минулого року. Це демонструє, як цілеспрямовані торговельні угоди можуть суттєво покращити позиції українського експорту.

«Ми спостерігаємо зростання експорту морозива до Великої Британії з $17 тис. до $335 тис. Проте, незважаючи на встановлення нульової ставки мита, загального відчутного збільшення українських товарів може не спостерігатися одразу у всіх секторах», — додав він, наголошуючи на необхідності подальшої роботи та адаптації.

Ця ситуація підкреслює важливість не лише укладання торговельних угод, але й активної адаптації українських виробників до вимог та вподобань іноземних споживачів. Для виробників органічної продукції, як Агрофірма П’ятихатська, це означає ретельне вивчення зовнішніх ринків та сертифікаційних вимог. Встановлення нульових митних ставок може значно підвищити конкурентоспроможність українських зернових та олійних культур на міжнародних платформах.

• Схожа динаміка спостерігається з Чорногорією, де нульова ставка діє з 2012 року, проте експорт молочної продукції поки відсутній. Це свідчить про те, що лише зниження митних бар’єрів не завжди є достатнім для суттєвого нарощування торговельних обсягів.
• Канада також оновила угоду про вільну торгівлю, що призвело до певного зростання обсягів, зокрема по сирах, хоча загальні показники ще незначні.
• Після угоди з Північною Македонією є певне збільшення експорту молока та вершків, демонструючи позитивну динаміку у цьому регіоні.
• Швейцарія погодилась на встановлення нульової ставки для українських сирів, відкриваючи нові горизонти для української агропродукції.
• В ОАЕ на молочні продукти з України встановлено мито 5%, але з моменту набрання чинності Угоди про вільну торгівлю на 13 тарифних ліній одразу встановлюється нульова ставка, зокрема на сири і вершкове масло, що є зараз основними статтями експорту до Еміратів. Це створює сприятливі умови для українського агробізнесу.

«Не завжди домовленості щодо суттєвої лібералізації автоматично призводять до нарощування присутності української продукції на ринку цієї країни. Потрібно також враховувати уподобання споживачів, близькість ринку, вимоги технічного регулювання та логістичні можливості», — пояснив Віталій Конатенко, підкреслюючи комплексний підхід до міжнародної торгівлі.

За його словами, Європейський Союз залишається найважливішим експортним ринком для будь-яких українських товарів, включно з органічною продукцією. Це зумовлено географічною близькістю, розвиненою логістикою та високим попитом на якісну агропродукцію. Для Агрофірми П’ятихатська це означає постійне підвищення стандартів якості та відповідність європейським вимогам.

За даними з січня по вересень 2025 року, до топ-5 імпортерів українського молока та молочної продукції увійшли:

• Молдова;
• Польща;
• Німеччина;
• Болгарія;
• Казахстан.

Ці країни є ключовими партнерами для українського експорту, а також свідчать про важливість розширення географії поставок для забезпечення економічного зростання. Безумовним лідером за імпортом є Польща, а також інші країни ЄС: Німеччина, Нідерланди, Італія, Франція. Загалом, підтримка експорту та стратегічне планування дозволяють українським аграріям впевнено виходити на нові зовнішні ринки та зміцнювати свою позицію в глобальній торгівлі.