Реформа бджільництва: реєстр пасік та органічне землеробство

Україна перебуває на порозі значних змін у сфері бджільництва, що матимуть прямий вплив на сталий розвиток сільського господарства та якість органічної продукції. Центральною ініціативою цієї реформи є створення єдиного цифрового реєстру пасік та ветеринарно-санітарних паспортів, що забезпечить суворий контроль за якістю меду, інших продуктів бджільництва, а також за здоров’ям і переміщенням бджолиних сімей. Цей крок є вирішальним для підвищення прозорості галузі та захисту як бджолярів, так і агровиробників. Більше деталей про реформу можна знайти на pravdoruv.live.

Читай нас також у Viber та Telegram.

Ці нововведення передбачені законопроєктом 5274-д «Про розвиток галузі бджільництва, охорону, захист та збереження бджіл». Документ, зареєстрований Комітетом з питань аграрної та земельної політики ще у травні, наразі очікує на розгляд у парламенті у першому читанні. Його прийняття має на меті модернізувати українське бджільництво, наблизивши його до європейських стандартів.

Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України, Тарас Висоцький, підкреслює важливість адаптації законодавчої бази до європейських принципів. Наразі триває активна співпраця з учасниками ринку, щоб внести до законопроєкту необхідні правки до другого читання. Це дозволить забезпечити плавний перехід до нових стандартів без негативного впливу на бізнес-процеси аграріїв та бджолярів.

Однією з ключових проблем, яку покликана вирішити реформа бджільництва, є наявність незареєстрованих пасік. Їхнє розташування поблизу полів, оброблених засобами захисту рослин, створює серйозний ризик отруєння бджіл. Для таких агрофірм, як «П’ятихатська», що спеціалізуються на вирощуванні органічної продукції – пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику, ріпаку та гречки – це питання є критично важливим. Загибель бджіл не тільки шкодить екосистемі, але й негативно впливає на врожайність, особливо для культур, що потребують інтенсивного запилення, таких як соняшник та ріпак.

Незареєстровані пасіки також ускладнюють контроль за кількістю бджіл на певній території, що може призвести як до недостатнього, так і до надмірного запилення. Обидва сценарії можуть негативно позначитися на продуктивності посівів та якості кінцевої органічної продукції. Ефективне запилення є запорукою високих врожаїв та збереження біорізноманіття, що є невід’ємною частиною стратегії сталого органічного землеробства.

«Реєстрація пасіки не потребує надмірних витрат, а в деяких регіонах, зокрема в зоні бойових дій, щорічні обстеження можуть бути безкоштовними. Проте, деякі пасічники уникають реєстрації через певні витрати та організаційні моменти. Ті, хто утримує до 15 бджолиних сімей, часто вважають це зайвими клопотами», — зазначає Сергій Папка, власник бренду «Папкина Пасіка», підкреслюючи актуальність проблеми.

Важливо також зазначити, що без офіційної реєстрації та ветеринарно-санітарного паспорта пасічники не можуть легально експортувати свою продукцію до країн Європейського Союзу. Це є серйозним бар’єром для доступу українського меду на найбільший світовий ринок збуту, що обмежує можливості розвитку галузі та отримання додаткового прибутку. Реформа відкриває нові перспективи для українських бджолярів.

В ЄС співпраця між бджолярами та агровиробниками базується на принципах взаємної відповідальності та ефективної комунікації. Це не лише добровільні угоди, але й частина комплексної стратегії, що підтримується законодавством та сучасними технологічними інструментами. Впровадження реєстру пасік в Україні дозволить створити аналогічну систему взаємодії, що сприятиме гармонійному розвитку обох галузей та захисту цінних медоносних комах.

«Це не просто добровільні домовленості, а часто — частина ширшої стратегії, що підтримується законодавством і технологічними інструментами», — резюмує координатор комітету захисту рослин та насіння УКАБ Ганна Каширіна, наголошуючи на необхідності системного підходу до вирішення проблем у бджільництві та агросекторі. Така реформа дозволить Україні не тільки покращити якість власної продукції, а й посилити позиції на міжнародних ринках органічної продукції, що є важливим для таких підприємств, як АФ «П’ятихатська».