Ринок молока в Україні: зростання цін та експортні виклики

Слідкуйте за актуальними новинами агропромислового комплексу на Pravdoruv.live та в інших інформаційних ресурсах.

Станом на 25 серпня, середньовиважена ціна за три основні ґатунки молока становила 17,20 грн/кг без ПДВ. Це свідчить про збільшення на 1,20 грн порівняно з попередніми моніторинговими даними, що відображає певний підйом у сегменті молочної продукції.

Деталізуючи за ґатунками, середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку на 25 серпня досягла 17,35 грн/кг без ПДВ, що на 1,21 грн вище, ніж місяць тому. Діапазон цін на молоко цього ґатунку в господарствах коливався від 16,90 до 17,80 грн/кг без ПДВ. Важливо відзначити, що як нижня, так і верхня межі цінового діапазону продемонстрували зростання: на 1,40 грн та 1,10 грн відповідно. Це вказує на загальну позитивну динаміку для якісної молочної продукції.

Вищий ґатунок молока в середньому оцінювався в 17,05 грн/кг без ПДВ, збільшившись на 1,2 грн. Ціни на молоко вищого ґатунку варіювалися від 16,30 до 17,40 грн/кг без ПДВ. Нижня межа діапазону зросла на 1,00 грн, а верхня – на 1,05 грн. Для першого ґатунку середня ціна склала 16,40 грн/кг без ПДВ, що на 95 коп. більше, ніж у другій половині попереднього місяця. Мінімальна ціна в господарствах становила 15,70 грн/кг, максимальна – 16,80 грн/кг. Тут також спостерігалося зростання: нижня межа на 70 коп., верхня – на 1,20 грн.

Підвищення цін на молоко-сировину у другій половині серпня експерти пов’язують з активізацією попиту з боку виробників сирної продукції, а також підприємств кондитерської промисловості. Саме ці галузі активно використовують молочні продукти у виробництві солодощів та інших харчових виробів. Цей внутрішній попит став важливим рушієм для зростання, підтримуючи виробників молочної продукції в Україні.

Однак, подальший ріст закупівельних цін значною мірою залежить від перспектив експорту біржових товарів в ЄС після скасування Єврокомісією в червні автономних торговельних заходів (АТЗ). Молокопереробні підприємства нині переважно працюють «на склад», що підкреслює ризики, пов’язані з невизначеністю на зовнішніх ринках молока.

Прогнози щодо вересня-жовтня 2025 року свідчать про малу ймовірність серйозного зростання, подібного до 2024 року, особливо якщо відбудеться затримка підписання нового договору між Україною та ЄС про збільшення квот на експорт вітчизняних молочних продуктів. Наразі експорт молочної продукції до ЄС тимчасово призупинено, а поставки на ринки пострадянських країн зменшилися через логістичні бар’єри, спричинені війною, та конкуренцію з боку російських та білоруських компаній. Це створює додатковий тиск на прогнози цін та рентабельність для виробників, зокрема й тих, хто орієнтується на органічне виробництво.

Не на користь українських постачальників грає також певне зниження світових цін на молоко та вершкове масло в ЄС. Це відбувається на тлі збільшення надоїв в країнах Океанії, США та Латинської Америки завдяки сприятливим погодним умовам. Збільшення пропозиції молока-сировини в цих регіонах-експортерах чинить тиск на світові ціни на молоко та біржові товари, що безпосередньо впливає на можливості експорту для України.

Крім того, ріст закупівельних цін стримує слабкий попит на цільномолочну продукцію на внутрішньому ринку молока та збільшення частки імпортних сирів, яка вже досягає 50%. Це, в свою чергу, перешкоджає збільшенню виробництва готової продукції вітчизняними сироварами. На початку вересня можливе певне збільшення цін на молоко-сировину в нижній та середній частині цінового коридору, однак суттєві зміни у верхньому ціновому діапазоні залишаються малоймовірними. Ця ситуація підкреслює важливість адаптації та стратегічного планування для всіх підприємств, що працюють в аграрному секторі.